Дерева і кущі (за винятком хвойних) стоять без листя. Багаторічні трав’янисті рослини зберігаються взимку у вигляді підземних органів – кореневищ, бульб і цибулин, а в деяких з них зимує й листя; сніговий покрив захищає їх від вимерзання. Під час відлиги, коли сніговий покрив майже сходить або принаймні утворюються таловини біля дерев, на південних схилах такі зимуючі листки дуже легко помітити, наприклад, у кульбаби, деяких осок, злаків та інших.
Починають опадати плоди липи і ясена, рясно вкриваючи поверхню снігу. Тваринам в цьому місяці живеться погано; земля скута морозом, а на півночі ще й вкрита товстим шаром снігу, так що їжу здобувати нелегко.
В лісах майже не видно проявів життя; лише чути попискування синичок, повзиків, стук дятла по дереву та зрідка можна побачити зграйку червоногрудих снігурів, що прилетіли сюди зимувати з півночі.
На снігу візерунки слідів зайця, лисиці, косулі, білки та інших мешканців лісу, що вимушені багато бігати, щоб знайти собі якусь поживу.
Багато кілометрів проходять вовки, шукаючи здобич. Нерідко вони наважуються заходити навіть на околиці сіл, щоб задерти вівцю, порося, а іноді й собаку; в січні у вовків настає пора розмноження і вони розбиваються на пари.
Річки і озера скуті льодом. Біля незамерзаючих промоїн можна побачити сліди видри, а зрідка у південних районах – поодиноких качок.
У полях зустрічаються лише зграйки рогатих жайворонків – рюмів, пуночок та чечіток, що прилітають до нас з півночі. Природа наче спить, але наприкінці місяця у сонячні дні вже можна почути бадьорий свист синиці – перший передвісник весни.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Робота на пасіці тісно пов’язана з порами року, цвітінням медоносів, закономірностями розвитку та життям бджолиних сімей протягом року. Найбільшу кількість нектару вони збирають під час головного медозбору, коли цвітуть акація біла, конюшина, еспарцет, гречка, липа, соняшник, степові, лучні, лісові та інші медоноси. Бджолині сім’ї на цей час повинні досягти максимальної сили.
Підготовку бджіл до медозбору наступного року необхідно починати з часу ройової пори попереднього року: з виводу маток, заготівлі відповідних кормових запасів та нарощування молодих бджіл на зимівлю.
Весняний період є вирішальним для збільшення сили сімей до 20-24 вуличок. В цей час бджолярі повинні створити всі умови для найкращого розвитку бджолиних сімей.
На пасіці продовжується перший період зимівлі. Бджоли в цей час перебувають у зимовому клубі в малоактивному стані. Догляд за ними полягає в контролі за ходом зимівлі шляхом відвідування зимівника один раз на тиждень та додатково при кожній різкій зміні температури надворі. Температура в зимівнику повинна бути в межах 0-4 градуси тепла, відносна вологість – 74-85 процентів. В цей час зважують контрольний вулик, а також знищують виявлених мишей.
Перевіряють загальний стан бджіл у вуликах. Посилений шум у гніздах окремих сімей усувають шляхом збільшення вентиляції чи зменшення утеплення. Якщо мед зацукрився, його замінюють якісним кормом. Причину ненормальної зимівлі можна визначити за допомогою аркушів паперу, які підкладають під рамки, де розміщений клуб бджіл. Оглядаючи їх раз у два тижні, можна визначити кількість відмору та з яких бджіл він складається, вологість у вулику, якість меду та чи не почалося опопошення бджіл тощо.
При зимівлі надворі після кожного снігопаду перевіряють, чи не засипало льотки снігом та чи не зірвало вітром дашки на вуликах. Щоб сонце не виманювало бджіл у холодну погоду, над льотками ставлять похилі дощечки.
Складають річне виробниче завдання пасіці. Виготовляють рамки, роздільники, рамки з сітками для влаштування вентиляції на час перевезення вуликів з бджолами, діафрагми, утеплюючі подушки та мати.
Перед суворою зимою бджоли сильно прополісують у гнізді, інтенсивно не допускають втрат тепла.
Прикмети погоди у січні
Якщо вночі буде іній – вдень сніг не випаде.
Кільце навколо місяця – на сильний мороз.
Вечір зоряний – ніч морозяна.
Яскраві присмерки – до холоднечі.
Зима малосніжна – літо посушливе.
Дощова зима – ознака неврожайного року.
Снігур заспівав – на хуртовину.
Багато снігу – багато хліба.
Глибокий сніг узимку – на дощове літо.
Зимовий туман стелиться по землі – на відлигу.
Якщо січень мокрий та з відлигами – чекай холодного літа.
Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай.
Якщо січень холодний – липень буде жаркий і грибів не чекай до осені.
Паморозь – передвісниця снігопаду.
Подивись: з початку року на землі лежать сніги.
Скрізь куди сягає око, – кучугури навкруги.
Вітер снігом б’є в обличчя, засипає сніговій!..
І по праву Січнем зветься місяць перший, зимовий.
Лютий
В рослинному світі у лютому спостерігаються в основному ті ж явища, що й у січні. Проте є й відміни. Прозорішим стає ліс. Все більше яскравих, по-весняному теплих днів, а 15 лютого, як кажуть, зима з літом зустрічається: вдень більше світла, а вночі менші морози. Пригріті сонцем, розкриваються соснові шишки. Крилаті насінини сосни розносяться вітром.
На Південному узбережжі Криму зацвітають деякі ранньовесняні рослини, набухають бруньки на кущах і деревах.
В лісах Полісся, Лісостепу і Карпат можна почути весняні співи синиць, бадьорий свист повзика, спостерігати в повітрі весняні ігри круків.
У південних степових районах починають співати жайворонки, на річках і озерах з’являються кулики, чайки, мартини, перелітні зграї качок і гусей, що зимували десь на узбережжі Чорного, Азовського або Середземного морів і тепер повертаються до місць гніздування.
В лісах Криму починають співати зяблики, дрозди, великий строкатий дятел гучно б’є дзьобом по сухій гілці – це його “весняна пісня”.
У звірів починається пора розмноження: можна спостерігати шлюбні ігри у зайців і лисиць. В теплі сонячні дні вилазять з зимових нір борсуки.
Все частіше можна бачити на деревах невгамовних білок. На голих від снігу місцях живляться молодою зеленою травичкою полівки.
Тваринний світ поступово пробуджується від зимового заціпеніння.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Друга половина зимівлі бджіл. У лютому в гніздах появляється розплід. Бджоли весь час підтримують в центрі клубу температуру 34-35 градусів, витрати корму на вигодовування розплоду та підтримання потрібної температури різко збільшуються. Починаючи з цього часу і до виставляння бджіл з зимівника та першого весняного обльоту, треба уважно слідкувати за станом зимуючих бджіл. Зимівник відвідують двічі на тиждень. При посиленому гулі бджіл збільшують вентиляцію у зимівниках та у вуликах, знижують температуру в приміщеннях. Незадовільно зимуючим сім’ям надають відповідну допомогу, замінюють зіпсований корм доброякісним, проти проносу замість меду дають цукровий сироп або проводять штучні обльоти бджіл у відповідно підготовлених приміщеннях чи в теплу погоду надворі тощо. Раз на місяць перевіряють кількість відмору у вуликах та прочищають від нього нижчі льотки. У вуликах, що зимують надворі, роблять те ж саме, а також слідкують, щоб їх не засипало снігом.
Періодично перевіряють стан зимівлі кожної бджолосім’ї шляхом вислухування їх за допомогою гумової трубки. Тихий, низький звук свідчить, що зимівля проходить нормально.
ЦІКАВО ЗНАТИ, ЩО... Бджоли неперевершені навігатори: можуть рухатися в повітрі вперед, назад, вбік, здатні висіти на одному місці. Із зібраним нектаром або пилком бджола летить зі швидкістю 18-30, а без вантажу – 65 км на годину.
ЧОМУ БДЖОЛИ РОЯТЬСЯ? Причини досить складного явища в житті бджолиної сім’ї, яким є роїння, можна розглядати з кількох точок зору. Із загальнобіологічного погляду – це спосіб розмноження й розселення бджолиної сім’ї. В цьому випадку бджолина сім’я як біологічний організм у нормальних для неї умовах обов’язково має розмножуватись, отже, роїтись.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Звіробій. На сухих місцях у лісі, на полянах, серед кущів та на луках, навколо доріг влітку можна побачити золотисті квіти звіробою. Серед цілющих рослин він привертає увагу вчених. Група наукових співробітників Інституту мікробіології запровадила у практику препарати з цієї рослини – іманін і новоіманін, які мають широкий спектр профілактичної та лікувальної дії.
На Українській дослідній станції бджільництва імені П.І.Прокоповича вивчають дію ряду біологічно активних речовин на розвиток бджільництва. Велика увага приділяється і звіробою.
Має він і промислове значення. Стебла, листя і квітки – джерело чудової рослинної фарби. При додаванні, наприклад, щавлю звичайного можна одержати оранжево-червону фарбу. Всі частини рослини містять дубильні речовини і є незамінним компонентом у шкіряно-галантерейній промисловості.
Прикмети погоди у лютому
Сніг іде лапатий – на негоду і мокречу.
Птахи перед теплом сідають на верхівки дерев.
Ясний місяць – до холоднечі.
Ранкова зірниця швидко гасне – на мороз.
Дме вітер, а інею не було – чекай бурі.
Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний.
Дуб не скинув листя – зима буде люта.
Снігурі туляться до оселі – на великий снігопад.
Шумить зимовий ліс – чекай відлиги.
Білі хмари – на мороз.
Другий місяць зветься Лютий,
А лютує він тому,
Що на світі довго бути
Не доводиться йому.
Хоче Лютий, щоб на світі панувала вік зима.
Та поволі сонце гріти починає крадькома.
Березень
Розпускаються бруньки на деревах і кущах, зокрема у берези, клена, горобини, черемхи, липи, дуба, ліщини, бруслини, бузку та інших. У берези і клена перед розпусканням бруньок відбувається значний рух соків по дереву.
В листяних лісах Правобережної України одним з перших провісників весни є розкриття білих квіток підсніжника звичайного. Рано зацвітають синіми квітками і проліски дволисті. Їм треба поспішати, щоб закінчити свій цикл розвитку до повного розпускання листя на деревах, що затемнить їх; насіння встигає дозріти, а надземні частини відмерти.
На відкритих місцях по краях і схилах ярів, на вогких глинистих місцях одними з перших з’являються жовті квітки підбілу, який подекуди звуть ще “мати-й-мачуха”; білоповстяні зісподу листки його з’являються після цвітіння.
З кожним днем прилітає все більше й більше птахів. На полях і луках в повітрі бринять дзвінкі пісні польових жайворонків. На лісових галявинах співають лісові жайворонки. Починаються токові “ігри” у тетеруків.
На озерах і болотах з’являються різні кулики, тягнуться на північ перелітні зграї гусей, качок, журавлів. Вилітають перші метелики, пробуджуються бджоли й інші комахи. Прилітають і займають дупла і шпаківні шпаки, в лісі співають зяблики, синиці, дрозди.
У зайців народжуються перші зайченята. Народжуються малята також у вовків, а в південних районах – у лисиць і борсуків. Пробуджуються від зимової сплячки і починають вилазити з нір ховрахи. По-справжньому пробуджується природа, всюди вирує життя.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Контролюють хід зимівлі бджолиних сімей. Відвідують зимівник два рази на тиждень. Підтримують температуру в межах 0-4 градуси тепла і відносну вологість 75-85 відсотків. Періодично прослуховують кожну бджолину сім’ю. Якщо в зимівнику температура підвищується вище 6 градусів, на ніч відчиняють двері.
Проводять підготовчі роботи до винесення вуликів з приміщень. Очищають від снігу пасічний точок. Підготовлюють інвентар по догляду за бджолами.
Весняний період на пасіці починається з другої половини березня. В цей час у південних областях України виставляють бджіл із зимівників, а в центральних і північних – у третій декаді. Запізнюватись з цією роботою не слід. Бджіл виставляють в сонячний день при температурі в затінку не нижче 10-12 градусів тепла. Ще до винесення вуликів на точку встановлюють напувалки із звичайною та підсоленою водою.
Пасічний точок повинен бути захищений від пануючих в цій місцевості вітрів. В день виставлення спостерігають за обльотом бджіл кожного вулика. В першу чергу оглядають гнізда, з яких бджоли або не вилітають зовсім, або обліт дуже незначний, та усувають причини, які заважають нормальному обльоту. В цей день з’ясовують, чи є у вуликах мед і чи вистачить його на перші дні після обльоту.
Ослаблі за період зимівлі сім’ї пересаджують за глуху перегородку поряд із сусіднім вуликом. Підгодовують бджіл медоперговою сумішшю. Якщо в день обльоту спостерігалось повзання бджіл на пасічному точку, між крайніми рамками гнізда зверху прикріплюють похило пробірку з очищеним скипидаром – для профілактики аскарапідозу; пробірку тримають у вулику протягом трьох тижнів. В день обльоту збирають 40-50 повзаючих бджіл та надсилають до ветбаклабораторії для аналізу на аскарапідоз.
Бджоли дуже чутливі до змін погоди. Перед негодою вони сидять у вулику і не вилітають, з льотків чути тривожний гул. Перед дощем великими групами повертаються у вулик. Якщо вранці при хмарній погоді бджоли вилітають з вулика, буде гарний день.
ЗРОБІТЬ САМІ. Як відомо, барометр завбачає зміни погоди і, звичайно, кожен пасічник хоче знати, чи сприятливі для медозбору будуть найближчі 2-3 дні.
Зробити “барометр” досить просто. Для цього потрібна звичайна перегоріла електрична лампочка. В її цоколі просвердліть дірочку діаметром 2-3 мм і влийте всередину скляного балончика води стільки, щоб вона заповнила його наполовину. На мотузочку підвісьте цей прилад між рамами вікон (бажано з північного боку). Ваш “барометр” досить точно завбачатиме зміни погоди за дві доби наперед. Так, якщо внутрішні стінки лампочки вкрилися великими краплинами води – буде буря; при появі на стінках зверху й донизу смужок дрібних краплинок – чекайте змінної хмарності; утвориться туман усередині лампочки – буде суцільна хмарність, але без опадів.
Прикмети погоди у березні
Сині хмари – на тепло і дощ.
Місяць ріжками вниз – на тепло.
Ранній обліт бджіл – на дружну весну.
Ранній приліт граків і жайворонків – на теплу весну.
Птахи в’ють гнізда на сонячній стороні – на холодне літо.
Сніг навесні тане з північної сторони від мурашника – літо буде тепле і довге, а з південної – холодне і коротке.
Той, що Березнем зовуть.
Ще з-під стріх бурульки висять
І поволі розтають.
Ось весна вже зовсім близько.
З гір біжить, шумить потік.
Нам в гаю дає берізка
Березневий свіжий сік.
Квітень
Наприкінці місяця зацвітає калюжниця болотна – характерна рослина для наших боліт і вогких луків; розвиваються жовті головки кульбаби звичайної. На горбах лісостепової зони і в степах зацвітає горицвіт весняний та бирючина звичайна.
У парках зацвітає жовта акація. У плодових садах ще до появи на деревах листя розкриваються рожеві квітки персиків. Зацвітають також плодові кущі: смородина, порічки, аґрус. Зацвітають і такі медоноси, як верба, клен гостролистий, чорниця.
Поряд з пробудженням рослинного світу все більше й більше розвивається життя тварин та комах. У сонячні дні літають метелики, мухи, комарі, вилазять із зимових сховищ вужі, гадюки, ящірки. На ставках, болотах і озерах чути квакання різних видів жаб, у яких настає пора відкладання ікри. Починають нереститися деякі види риб: щуки, окуні, судаки, лящі й інші. В лісах і на полях з’являється все більше й більше птахів, що прилітають з південних країн. Співають зяблики, дрозди, вільшанки і найкращий співак – соловейко.
У лісах Полісся на лісових галявинах з завзяттям і пристрастю токують тетеруки.
Деякі птахи вже починають розмножуватись – відкладають яйця синиці, повзики, сови, а у крука в гнізді вже можна знайти великих пташенят. Розмножуються і звірі. Народжують малят видри, тхори, куниці, білки, дикі свині, козулі.
БДЖІЛЬНИЦТВО. В роки з пізньою виставкою бджіл та у північних областях України закінчують роботи третьої декади березня. Якщо поблизу немає лісу, парку чи лісосмуг, які створюють весняний медоперговий взяток, то пасіку підвозять до них. Організовують посів медоносних культур та насаджують медоносні дерева і кущі. В другій декаді при температурі в затінку не нижче 15 градусів детально перевіряють стан кожної бджолосім’ї: визначають наявність матки та її якість по розплоду, уточнюють кількість розплоду в перерахунку на повні рамки, визначають запаси меду і перги, стан гнізда тощо.
При відсутності попередження захворювання розплоду гнильцями при кожній підгодівлі бджолам дають пеніцилін або стрептоміцин. Через двадцять днів після виставлення бджіл у вуликах-лежаках проводять перше розширення гнізд, підставляючи стільникові рамки між крайньою рамкою з розплодом і сусіднім медоперговим стільником.
В квітні замінюють віск на вощину та навощують рамки штучною вощиною.
Воскозабезпеченість пасік знаходиться в прямій залежності від сили бджолиних сімей, достатньої наявності для них природного корму (квіткового пилку і нектару), тримання в робочому стані і повнішого використання бджіл для одержання воскової продукції.
Велике значення має інтенсивне відбудовування стільників на штучній вощині. Квітень-липень – найкраща пора року для збирання бджолами квіткового пилку – цінного продукту рослин, природного концентрату, в якому містяться вітаміни, ензими, рослинні гормони, мікроелементи, білкові речовини, незамінні амінокислоти, прості і складні цукри, товщі тощо.
На збирання нектару бджола в полі витрачає близько години. В середньому за день вона робить 8-10 вильотів. Тривалість польоту становить 35-40 хвилин, а при несприятливих умовах і більше. У просторі бджоли орієнтуються за сонцем.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Меліса лікарська. Багато говорять у народі про мелісу – улюбленицю бджіл. Ця оригінальна рослина має багато синонімів: її звуть лимонною м’ятою, роївником, медівкою, медовою та бджолиною травою. Квіти меліси охоче відвідують бджоли. Вся рослина в період цвітіння виділяє запах лимона. Навіть висушеною, вона має приємний аромат. Пасічники сухою травою натирають роївки та нові вулики. Бджолам від цього шкоди не буде, бо вони дуже люблять такий запах, що завжди заспокоює маленьких працьовитих комах.
Листя й молоді стебла меліси, зрізані під час цвітіння, є приправою до салатів, супів, риби, грибів, молочних страв, компотів, ароматичних масел, лікерів тощо. Її варто розводити і як декоративну рослину для оформлення красивих клумб біля населених пунктів, насаджувати обабіч шляхів, у садах, на городах. З листя меліси, зрізаного до цвітіння, добувають олію, яка застосовується в фармацевтичній промисловості.
Меліса – рослина багаторічна. На одному місці вона росте п’ять років. Потім її слід пересадити на інше місце. Пересаджують її поділом кущів на частини,
Прикмети погоди у квітні
Червоний горизонт при заході сонця – на вітер.
З берези тече багато соку – на дощове літо.
Перелітні птахи летять зграями – на активну весну.
Якщо вранці проти сонця туман – буде дощ.
У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.
Якщо на початку квітня грім – на тепле літо.
Туман стелиться по воді – на ясну погоду.
Закурілася ліщина – час орати.
Розпустився дуб – пора сіяти горох.
Весно, весно! Перші квіти розцвітають на землі.
Сині проліски привітно зводять вінчики малі.
Завжди ми їх помітим, з лісу в дім принесемо.
І тому цей місяць Квітнем по заслузі ми звемо.
Травень
У другій половині травня зацвітає сосна звичайна. З інших лісових деревних порід зацвітають черемха, клен татарський і польовий, горобина. З лісових кущів зацвітають бруслина європейська і бородавчаста, калина. У водоймах розцвітає латаття біле та глечики жовті. На болотах можна бачити великі жовті квітки болотяних півників.
Наприкінці місяця зацвітає шовковиця і біла акація. Цвітінням білої акації закінчується весняний період, настає літо. В цей час у лісі зацвітає також свидина, глід звичайний, ожина, яглиця звичайна. В садах цвіте жимолость татарська. На степових цілинах зацвітають пірчасті ковили.
На Україні цей місяць вважається найкращим. З’являється безліч різних комах, а серед них і такі шкідники, як клоп-черепашка, різна гусінь тощо. Йде масовий нерест ляща, сазана, сома. Розмножуються вужі, гадюки, черепахи.
Майже всі птахи прилетіли. В наших лісах вже є іволги, горлиці, сиворакші, сорокопуди, що прилітають останніми. Ліс бринить від пташиних голосів. У більшості птахів у гніздах яйця, а в синиць, сов, ворон, граків, сорок – навіть пташенята. На луках, що поступово звільняються від весняної повені, відкладають яйця кулики, качки, водяні курочки.
У більшості звірів вже є чималі малята, а у зайців в південних районах України з’являється другий приплід. Лисиці, тхори, куниці в цей час линяють.
БДЖІЛЬНИЦТВО. На початку цвітіння плодових дерев і ягідників вулики перевозять у сади для запилення рослин. В цей час проводять розширення гнізд шляхом підставлення навощеної штучною вощиною рамки, а через тиждень підставляють другу рамку з іншого боку. Наполовину відбудований стільник переставляють в центр гнізда, де матка відкладає яєчка.
У багатокорпусних вуликах на початку цвітіння садів розширюють гнізда шляхом підставлення другого, заповненого стільниковими рамками корпусу, під перший. З першого корпусу в другий переставляють з обох боків гнізда крайні рамки, а на їхнє місце у верхній корпус ставлять дві рамки, навощені штучною вощиною.
На початку взятки з садів при теплій погоді проводять боротьбу з браульозом розпечатуванням стільників з медозбором минулого року. Дерев’яні планки рамок та вулик чистять і дезинфікують 4-відсотковим розчином формаліну.
Під час обробітку посівів отрутохімікатами бджіл відвозять на 5-7 кілометрів або ізолюють у вуликах, забезпечивши належну вентиляцію через дротяну сітку в стелі вулика.
В разі отруєння бджіл треба негайно видалити з гнізд рамки з пергою, підгодувати їх цукровим сиропом і вулики занести на декілька днів у зимівник підземного типу, забезпечивши сім’ї на цей період водою, або вивезти їх на відстань 5-7 кілометрів.
В степових районах при головному медозборі з соняшника під час цвітіння садів виводять ранніх маток для формування відводків з матками-помічницями. В другій декаді розширюють гнізда у вуликах-лежаках. Годують бджіл медоперговою сумішшю, а при розплоді з пропусками їх підгодовують цукровим сиропом з пеніциліном або стрептоміцином чи застосовують антибіотики. В теплу погоду проводять основну чистку і дезинфекцію вуликів. В районах Лісостепу після садів для медозбору використовують озимий ріпак. В південних областях переводять пасіки на взяток з білої акації.
В третій декаді виконують незакінчені роботи другої декади. Навощують рамки штучною вощиною і відбудовують їх під час цвітіння озимого ріпака та білої акації. Відбирають мед, одержаний з цих медоносів. Виводять маток і організовують відводки для продажу, для збільшення бджолосімей на пасіці та проводять боротьбу з проявом ройового інстинкту у бджіл. Для цього своєчасно розширюють гнізда, збільшують вентиляцію, відби-рають розплід тощо.
У багатокорпусних вуликах, якщо бджоли зайняли два корпуси і є ознаки переходу сім’ї в ройовий стан, під час медозбору розширюють гнізда шляхом постановки третього, заповненого через одну рамкою з вощиною і стільниковою. Третій корпус ставлять між першим і другим.
Практика свідчить, що 85-90% передових пасічників України ефективно застосовують помісне розведення бджіл, використовуючи українську, сіру гірську та карпатську породи бджіл.
Прикмети погоди у травні
Пізно цвіте горобина – на довгу осінь.
Багато хрущів весною – буде сухе літо.
Якщо ластівки та горобці гніздяться з північної сторони будівель – буде жарке літо.
За сухим травнем йде сухий червень.
Часті тумани у травні – на мокре літо.
Якщо в травні часті зірниці – буде добрий урожай.
Зеленкуватий місяць – на дощ, ясний – на негоду.
Веселка віщує зміну погоди: вечірня обіцяє гожу, а ранкова – дощову.
Пізня весна дарує сухе гоже літо.
Ось і Травень, ясний Травень –
Понасіював він трав,
А в садочку білим цвітом
Вкрилась вишня запашна, –
І нарешті з теплим літом
Зустрічається весна.
Червень
Біля доріг, ярів, на крутосхилах зацвітає шипшина, петрові батоги, бузинник дикий, спориш, буркун жовтий. В лісах цвітуть звіробій пронизаний, конюшина гірська, ломиніс прямий, воронець колосоподібний, гвоздики пишні, валеріана, на луках незабудки, шавлія лучна, підмаренник, ряд лучних злаків. Масове цвітіння трав на луках – найкращий час для косовиці. У полі зацвітає жито, люцерна. В садах відцвітає біла акація, бузина чорна.
У другій половині місяця починає цвісти в лісах і на відкритих місцях дрік, в садах ще рідкісна у нас катальпа, яка продовжує цвісти і в наступному місяці. Зацвітає такий цінний медонос, як липа. З половини місяця зацвітають посіви фацелії, що висівається спеціально як медоносна рослина. Цвіте вона досить довго – до кінця серпня. Достигає насіння берези бородавчастої. Після достигання насіння супліддя берези швидко розпадаються і насіння розсипається. Отже, насіння берези необхідно збирати за кілька днів до його висипання із суплідь. У лісі достигають плоди чорниці, суниці, а також і садові суниці. Багато літає різних метеликів, серед них такі красиві, як махаони, райдужниці та інші. Вночі на світло злітається безліч нічних метеликів, жуків, а на вологих місцях дошкуляють комарі.
Продовжується нерест багатьох видів промислових риб; вилуплюються мальки. Відкладають яйця черепахи і ящірки, у мілких водоймах з’являється безліч пуголовків різних видів жаб.
У більшості птахів у гніздах вже є пташенята, і в лісі все рідше можна почути їхні пісні. Замовкають дрозди і соловейки, лише зяблики, вівчарики, щевриці продовжують співати. З’являються льотні виводки синиць, молоді граки, ворони, сови. На озерах і болотах можна зустріти виводки маленьких каченят.
У більшості звірів підростає молодняк.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Літній період триває близько трьох місяців. В цей час пасіки перевозять до медоносів. Вживають заходи до своєчасного відбирання меду з вуликів.
Розширюють гнізда, відбудовують стільникові рамки на штучній вощині, підставляють у вулики воскобудівельні рамки, обмежують виведення трутнів, формують виводки для приросту пасіки. Організовують посів медоносів для створення осіннього взятку. Перевозять пасіки до луків, на ранню гречку та липу. Виводять маток для заміни старих. Відбирають мед у міру наповнення стільників та його дозрівання. На вулики-лежаки та 12-рамкові треба поставити магазини, а на багатокорпусні – четвертий корпус між третім і другим. В цей період заготовляють основні запаси меду на зиму з розрахунку по 3-4 рамки на бджолосім’ю. Перевіряють готовність пасіки до головного медозбору.
Якщо є достатні масиви медоносів, зокрема гречки, то вже в другій половині місяця розпочинається головний взяток, який при наявності інших медоносів триває майже до кінця липня. При появі значного взятку бджоли припиняють підготовку до роїння і переходять на медозбір.
Червень – найкращий місяць для масового виведення високоякісних маток і створення відводків з метою запобігання природному роїнню, для заміни старих маток на молодих і підвищення медозбору.
Пасічники зазвичай виводять маток від 1-2 найкращих сімей, мало приділяючи уваги батьківським сім’ям. З часом це стає причиною спорідненого розведення бджіл на пасіці. Негативні наслідки його проявляються в тому, що в сім’ях знижується кількість розплоду, зменшуються розміри бджіл. Вони частіше уражуються хворобами. Цьому потрібно запобігати. Маток бажано виводити не менш як від 4-5 кращих сімей, стежачи, щоб батьківські сім’ї не були споріднені з материнськими. Доцільно через кожні 3-4 роки робити “прилиття крові”. Для цього віддалені пасіки обмінюються сім’ями, відводками від них і матками.
На сильному медозборі інтенсивність льотної діяльності бджіл українських, карпатських, сірих гірських кавказьких та їх помісей з карпатськими не знижується протягом усього світлового дня.
На слабкому медозборі інтенсивність льотної діяльності українських бджіл у другій половині дня дуже знижується. Кавказькі та помісні бджоли за цих умов інтенсивності льоту протягом дня не знижують.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Гречка. Коли цвіте гречка, то все поле немов велетенський букет білопінних квітів. Завжди на ньому, не знаючи втоми, кружляють тисячі бджіл, джмелів, їх приваблюють пахощі лану, солодкий нектар. Пасічники з гектара гречки одержують до 60 і більше кілограмів меду.
Та не тільки медом славиться гречка. Гречані крупи мають високі смакові й поживні якості. У підвищенні врожаю цієї культури велике значення має запилення її бджолами. Практика показала, що цей захід підвищує валовий збір зерна на 40-45 відсотків.
Прикмети погоди у червні
Квіти сильно пахнуть – на дощ.
Горобці сидять настовбурчившись – перед дощем.
Комарі та мошка стовпом – на гарну погоду.
Західний вітер – плаксун, дощ приносить.
Вітер зі сходу літом – на посуху.
Коли бджоли ранком “грають” – день буде ясним.
Ластівки низом розганялися – на дощ та вітер.
Ввечері сильно стрекочуть коники – на гарну погоду.
Якщо вранці в низинах трава суха – вночі чекай дощу.
Той, хто бачив, як розкішні маки вогняно цвітуть,
Як в садках дозрілі вишні аж гілки додолу гнуть,
Той розкаже сам, напевно, чом це здавна між людей
На Вкраїні зветься Червнем перший літній місяць цей.
Липень
У земноводних з пуголовків виводяться трав’яні та лугові жаби. У птахів закінчується пора розмноження. Майже всі співочі птахи вивели пташенят, а жайворонки, синиці та деякі інші вже мають другу кладку яєць. Звірі в цей час дуже линяють, особливо вовки, олені, лисиці та інші. У більшості звірів підростає молодь, у білок з’являється другий приплід. На півдні, у степовій зоні, ховрахи впадають у літню сплячку.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Вивозять пасіки на взяток з соняшника. Організовують виведення маток і формують нуклеуси з запасними матками. Відбудовують стільникові рамки. Підтримують сім’ї у робочому стані. Затіняють вулики у спеку гілками, травою, матами. Збільшують вентиляцію у вуликах. Відбирають мед, залишаючи на зиму основні кормові запаси з розрахунку 12-15 кілограмів на сім’ю. В наступний період продовжують відбирання меду.
Нарощені сильні сім’ї добре використовують головний взяток з гречки, соняшника, липи та інших медоносів, що цвітуть в цей час.
При достатній кормовій базі, звичайно, найвищий вихід меду в тих сім’ях, в яких найбільше робочих бджіл перебувають у робочому стані і цілком “зрілі” для використання взятку (мають багато запечатаного розплоду і менше відкритого).
Коли кормова база недостатня, більшість сімей продовжує нарощування, багато витрачає корму на вигодовування непотрібного в цей час розплоду і дає мало меду. За таких умов перевагу в продуктивності мають ті бджолині сім’ї, які, будучи сильними, природно здатні обмежувати відкладання яєчок маткою навіть при невеликому взятку, а разом з тим схильні до сильної флороміграції (відвідування багатьох видів медоносів протягом дня) та здатні використовувати нектар із зниженою цукристістю.
У період головного взятку багато бджіл спрацьовується й губиться, особливо під час буревійних дощів, і сила сімей дуже зменшується.
Пасічники продовжують вживати протиройові заходи з метою утримання бджіл у робочому стані. Кочують з ними до масивів ентомофільних сільськогосподарських культур, які забезпечують головний взяток. Пасіки розставляють невеликими точками (не більше 50-60 бджолиних сімей в одному місці). Стежать, щоб у сім’ях було достатньо стільників для складання нектару та меду і застосовують весь комплекс інших заходів для одержання найбільшої кількості товарного меду. У сім’ях, схильних під час взятку вирощувати багато розплоду, бджоли яких не мають здатності обмежувати відкладання яєчок маткою, його здійснюють пасічники, застосовуючи дротяні роздільні решітки, якими тимчасово, на три тижні, відгороджують маток на кількох рамках.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Липа. Над духмяними квітами липи невтомно кружляють бджоли, їх так багато, що часом здається – бджоли злетілись з усього світу, щоб пригоститись солодким нектаром. У давнину в народі дуже цінувався запашний липовий мед. Його заслужено назвали “липець”, а потім ця назва припала всім до вподоби і сьомий місяць року стали називати липень. Один гектар липових насаджень дає до 1000 кг нектару.
Квітки липи широко використовуються в народній та науковій медицині при простудних захворюваннях.
Мед з липи вважається найкращим і має цілющі властивості.
НАУКА СТВЕРДЖУЄ, що вихід меду за сезон з однієї сім’ї в затінених влітку вуликах у середньому на 4,2 кг вищий, ніж у незатінених.
В іншому досліді середній медозбір в сім’ях, які стояли влітку в затінку протягом цілого дня, від однієї сім’ї був на 8,7 кг більшим, ніж від сімей, що стояли цілий день на сонці.
Прикмети погоди у липні
Липень – період гроз, по-народному – “місяць-грозовик”.
Часто за якихось півгодини прошумить і прогримить коротка літня грозова злива. І хмара, виливши запаси води, видихається, вичерпується.
У липні сонячна дуга стає дещо нижчою і коротшою. “Сонце йде на зиму, а літо на спеку”, – кажуть у народі. Земля в липні продовжує акумулювати, нагромаджувати сонячне тепло.
Бджоли сидять на стінках вуликів – на сильну спеку.
А коли розквітнуть липи посеред твого двора,
Значить – це надходить Липень. Найпахучіша пора...
Цілий день працюють бджоли, з лип нектар беручи.
Медом пахне все навколо, беруть мед пасічники.
Серпень
В лісі й на луках квітучих рослин стає все менше й менше. В лісах продовжують рясно цвісти гвоздики пишні та піщані, золотушник звичайний, чебрець боровий, іван-чай. На вогких луках цвіте родовик, а поблизу боліт конопельник, або сідач. Відростає отава на луках, що мають вигляд зеленого пухкого килима. На торфових болотах цвіте білими квітками росичка круглолиста, так звана «комахоїдна» рослина. Із медоносних рослин продовжують цвісти і давати взяток для бджіл: шавлія, жабрій, миколайчики сині, цикорій, волошки лучні, вищезгаданий іван-чай, які ростуть на узліссях, луках, обочинах доріг тощо. На крейдяних відрогах Донбасу рясно цвіте гісоп. В соснових лісах Полісся починає зацвітати верес.
У більшості плазунів і земноводних з’являється потомство. Виходять з яєць вужі, болотяні черепахи, народжуються молоді лісові гадюки.
Переважна більшість птахів закінчує розмноження. Зустрічаються вже майже дорослі каченята, гусенята, куріпки. Лише в нірках берегових ластівок ще можна знайти яєчка та зрідка трапляються пізні кладки яєць дрімлюги, горлиці.
Починається поступовий відліт з північних областей України на південь зозуль, стрижів; збираються перед відльотом у великі зграї чорногузи.
У звірів закінчується линяння. Починається шлюбний період у старих козуль. У більшості звірів потомство вже майже доросле.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Якщо взяток продовжується, то відбирають мед в міру його дозрівання, залишаючи бджолам на зимівлю повну норму кормових запасів – 18 кілограмів при зимівлі в приміщенні і не менше 25 при зимівлі надворі.
З припиненням взятки вживають заходів щодо можливого нападу бджіл з одного вулика на інший з метою крадіжки меду. Скорочують льотки. Перевіряють відсутність щілин, через які можуть проникати у вулики чужі бджоли.
У більшості районів України товарні медозбори закінчуються на початку серпня і пасічники починають роботи з підготовки сімей до найвідповідальнішого періоду їхнього життя – зимівлі. Розпочинають підготовку до зими з проведення осінньої ревізії, під час якої перевіряють наявність бджолиних маток, визначають кількість та якість кормових запасів, скорочують гнізда у вуликах.
У середині серпня хороша бджолина сім’я повинна мати 12-14 вуличок бджіл і 5-6 рамок з розплодом. Для збільшення кількості розплоду необхідно: на початку медозбору замінити старих маток молодими, які восени відкладають більше яєчок, і при відсутності осіннього взятку підгодовувати бджіл цукровим сиропом.
Останнім часом пасічники широко практикують заміну кормового меду цукровим сиропом, що збільшує товарну продукцію пасіки і запобігає загибелі бджіл від проносу. Коли ж вони зимуватимуть на меду, пасічник зобов’язаний зробити аналізи на наявність паді.
Краще, коли в цей період є природний пилково-нектарний взяток з пізнього соняшника, насінників червоної конюшини на луках чи спеціально посіяних медоносів – гречки, гірчиці або фацелії. Тому треба в серпні підвозити пасіки до площ цих ентомофільних культур. Якщо ж таких медоносів немає, то, забезпечивши сім’ї бджіл 2-3 рамками з пергою, треба протягом серпня згодувати кожній сім’ї в середньому 6-8 кг цукру у вигляді цукрового сиропу (1,5:1), який давати щотижня, а по можливості й частіше.
Серпень основний місяць нарощування бджіл, що будуть зимувати і деякий час жити та виконувати роботи ще й весною, поки відбудеться заміна старих бджіл на молодих.
НАУКА СТВЕРДЖУЄ, що бджолині крадіжки та напад бджіл легше попередити, ніж боротися з цим явищем. Основне в цьому - утримання сильних сімей, безперервне забезпечення бджіл взятком, регулювання розмірів відкритої частини льотків залежно від сили сімей і погодних умов та дотримання правил роботи з бджолами.
ПРАКТИКА СВІДЧИТЬ. Трав’яниста рослина пижма – чудовий засіб боротьби з нападом бджіл. Досить пижмою натерти стінки вулика, як напад припиниться негайно.
БУВАЄ ВЕСНА ПІД ОСІНЬ. У другій половині літа і навіть на початку осені можна спостерігати цікаве і не таке вже рідкісне у природі явище – повторне цвітіння рослин. Причини цього бувають різні: рання посуха, пізні весняні приморозки, град, обламування гілок. Іноді деякі з квітучих рослин навіть дають нові плоди.
Прикмети погоди у серпні
Якщо з наближенням хмар бджоли не ховаються у вулики, а продовжують літати – дощу не буде.
Відсиріло підсохле сіно – бути дощу.
Горобці літають зграйками – на суху та ясну погоду.
Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б’ють крилами – на дощ, притихають – на грозу.
Влітку на деревах з’являється жовте листя – осінь буде рання.
Йшли з серпами в поле жниці,
Почались жнивняні дні,
Вже покошена пшениця,
Треба жати ячмені.
Сонце жниць пекло нестерпно,
Руку муляли серпи.
Клав у копи місяць Серпень
Зерном наповнені снопи.
Вересень
Цвітіння рослин, в основному, закінчилося, доцвітають лише поодинокі рослини. В соснових і дубово-соснових лісах на Поліссі, в північній частині Лісостепу, в Карпатах і Прикарпатті на значних площах цвіте верес. Починає цвісти він ще з кінця серпня і закінчує у жовтні. Верес – медоносна рослина, що дає багато нектару; з нього виходить мед середньої якості. Це пізній медонос і в цьому його цінність.
Спостерігається іноді повторне цвітіння, наприклад, кінського каштана, вишні, яблуні, калюжниці. Друге цвітіння буває в роки з теплою і вогкою осінню при посушливому літі.
На деревах, кущах і трав’янистих рослинах достигають плоди.
Вересень — місяць грибів. В цей час з’являються підосичники, боровики, рижики, білянки та інші. Іноді у вересні їх навіть більше, ніж в липні чи серпні.
Кількість комах поступово зменшується. Зникають бабки, більшість денних метеликів. Комахи починають ховатися у зимові сховища. Деякі риби згуртовуються у великі зграї. В кінці місяця починають залягати в зимову сплячку плазуни, ховаючись у нори, під коріння дерев тощо. У птахів спостерігається осінній переліт. Відлітають на південь деякі дрібні співочі птахи, а також журавлі, чорногузи, багато видів куликів і мартинів, починається осінній переліт качок. Настає шлюбний період оленів: в лісі часто чути гучне ревіння старих самців. Деякі тварини продовжують осіннє линяння – особливо білки й лисиці. Залягають у зимову сплячку байбаки, частково й ховрахи.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Осінній період на пасіці настає з часу закінчення медозбору і вигнання з вуликів трутнів. В цей час проводять першу осінню ревізію пасіки: визначають силу сімей, запаси меду, наявність маток, кількість розплоду. Сім’ям, де немає маток або вони неякісні, підсаджують молодих з числа запасних.
Закладають гнізда на зимівлю, розташовуючи запаси меду під кутом в один бік вулика. Скорочують гнізда за силою сімей, а з настанням холодної погоди вулики утеплюють. В цей час необхідно довести кормові запаси до норми підгодівлею цукровим сиропом.
В другій декаді вересня проводять головну осінню ревізію пасіки та усувають недоліки в підготовці бджіл до зимівлі. Складають восковий баланс пасіки. Проводять сортування стільникових рамок, вийнятих з вуликів при скороченні гнізд. Придатні обкурюють двічі сірчаним газом і зберігають до весни, а непридатні - перетоплюють на віск.
Бджоли сигналізують, коли у вулику підвищена температура, нестача води, тоді гудіння їх схоже на сильний шум. “Жалісні” звуки вказують на те, що сім’я хвора. Слабкий шум, подібний до шелесту сухого листя, свідчить, що сім’я голодує. А коли бджоли-розвідниці повертаються з поля, то круговим танком вони інформують інших про виявлене нове джерело взятку, яке знаходиться недалеко від пасіки, а виляючим – фігурним, що медо- чи пилконоси є в більш віддаленому місці.
В гнізді бджолиної сім’ї вважають трутнів за дармоїдів. Це цілком хибна думка. Чоловічі особини виконують дуже важливу функцію підтримання роду, без якої неможливе існування бджіл у природі. Важливо тільки виводити трутнів у батьківських сім’ях племінної групи, щоб мати продуктивне потомство робочих бджіл.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Верес. Кожен знає квітку вересу, яка дуже приваблює бджіл. На Поліссі багато його росте на сухих піщаниках, у соснових лісах, біля боліт. Цвіте він з липня аж до пізньої осені. Рослина добре пристосована до фізіологічної засухи боліт. Дає до 200 кг нектарного цукру з гектара.
Люблять поласувати нектаром вересу працьовиті бджоли. З ранку до пізнього вечора вони відвідують місцевість, де він росте. В окремі роки верес дає для бджіл не тільки підтримуючий, а й продуктивний взяток. І правильно роблять пасічники, які підвозять своїх бджіл до вересових масивів.
Мед з вересу має червоно-бурий колір, драглисту консис¬тенцію. Для зимівлі бджіл непридатний. Його слід відбирати, не чекаючи дозрівання, бо тоді він стає дуже в’язким. Краще його відбирати на медарці в теплому приміщенні.
Пилковий аналіз меду, зібраного в Лісостепу України, показав, що українські бджоли відвідували 8 видів рослин, карпатські – 10, сірі гірські кавказькі – 16 і помісні – 18.
Прикмети погоди у вересні
В який бік спиною лягають тварини – звідти й чекай вітру.
Тепла осінь – на довгу зиму.
Грім у вересні віщує довгу осінь.
Великі мурашники восени – на сувору зиму.
Якщо восени листя берези починає жовтіти з верхівок – весна буде рання, а знизу – пізня.
Суворій зимі бути, коли птахи дружно у відліт пішли.
Якщо журавлі летять високо, не поспішаючи, і “розмовляють” – осінь буде гарна.
Якщо горіхи вродили рясно, зима передбачається сніжна та сувора.
Ходять хмари в небі синім –
Місяць Вересень прийшов.
Призатих пташиний гомін
У безмежжі всіх дібров.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають – літа вже нема.
Хоч і тепло ще, та осінь
Вже підходить чарівна.
Жовтень
На деревах і кущах жовтіє листя, починається листопад. Шовковиця, наприклад, тримає листя до першого приморозку. У неї після першої морозяної ночі все листя опадає протягом кількох годин. Осіннє вбрання у груш, в’язів, барбарисів, оцтового дерева, дівочого винограду буває червоне різних відтінків. Від перших же приморозків гинуть такі теплолюбні трав’янисті рослини наших городів, баштанів, квітників, як гарбузи, кавуни, дині, огірки, жоржини та інші. Жовтень – сприятливий час для масових заготівель насіння дерев і кущів для полезахисних лісових смуг, зокрема кленів звичайного, польового, татарського, білої акації, жимолості татарської та інших.
Жовтень – традиційний місяць лісу і саду, гаряча пора осінніх насаджень в сільських господарських садах, в міських та сільських парках. В цей час проводиться також збирання пізніх ягід, фруктів, горіхів, лікарських рослин, пізньої капусти тощо.
Майже припиняється літ денних метеликів, більшість комах ховається у зимові сховища.
Риба скупчується на зимівлю у найбільш глибоких місцях річок та озер. Ховаються також жаби, ящірки, змії. У птахів триває інтенсивний переліт на південь. Масово відлітають дикі гуси та качки, кулики-валюшні та бекаси, водяні курочки, мартини, гагари і норці, голуби. З дрібних горобиних відлітають дрозди, вівчарики, вільшанки та інші.
У звірів залягають на зимову сплячку борсуки, на півдні – ховрахи. Триває шлюбний період у оленів. Багато звірів, а саме: білки, зайці, лисиці, горностаї, ласочки, тхори, куниці одягаються в пухнасте, найбільш цінне зимове хутро.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Прикріплюють на льотки решітки від мишей. Стежать за останнім осіннім обльотом бджіл. Насаджують медоносні дерева та кущі. Переглядають гнізда і виймають рамки, з яких уже вийшли бджоли, і ті, що вставили у гнізда для нарощування молодняка на зимівлю. Підмітають денця і добре утеплюють гнізда.
Однією з цінних для бджільництва деревних порід є акація біла. Значне поширення цієї породи пояснюється такими її властивостями, як швидкий ріст, декоративність, медоносність, тверда і міцна деревина, невибагливість до ґрунтів тощо.
Лісові культури акації створюються садінням однорічних сіянців, але можна їх закладати і висіванням насіння. Культури акації бувають чисті і змішані. Чисті культури висаджують у найбільш важких лісорослинних умовах, де, крім акації, не можуть рости інші породи, а також при створенні насаджень з низьким віком рубки. У всіх інших умовах створюють мішані насадження з головною породою – акацією білою.
Білу акацію змішують з кущовими і деревними породами. Із кущів садять: клен татарський, жимолость татарську, смородину золотисту, свидину, бирючину та інші; з деревних порід – клени польовий і гостролистий, липу, софору, в’яз, гледичію та інші.
Падь – це цукристі рідкі екскременти сисних комах з ряду Homoptera. Ці комахи використовують для живлення лише 10% взятих ними з рослин вуглеводів, а 90% виділяють у вигляді паді. В деякі роки при масовому розмноженні комах падь з’являється у великій кількості. Збираючи, бджоли перетворюють її на падевий мед. Сік рослинного походження під назвою медяна роса, який іноді збирають бджоли, не пов’язаний з діяльністю комах.
Потрапляючи в зимовий корм бджіл, падь може завдати значних збитків бджільництву. Падевий мед слід відбирати, замінивши зимові запаси його квітковим медом та цукром.
Падевий мед, що є шкідливим для бджіл у зимовий період, завдяки високому вмісту мінеральних солей людям корисний, особливо тим, у кого знижена кількість гемоглобіну в крові.
Місяць жовтень – пора контрастів погоди: то виясниться небосхил, обкладеться темними хмарами, заморосить непроханий дощ, то зашумить північний вітер, нажене холод, запорошить перший сніжок, то пригріє сонечко. Однак, незважаючи на холод і мокротечу, є рослини, в яких начебто немає осені. Нерідко живими ідуть на зиму під сніг жовті квітучі фіалки, дрібні білі квітки грициків, блакитні вероніки.
Прикмети погоди у жовтні
Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром.
Поки листя з вишень не обсиплеться, скільки б снігу не випало, відлига його зжене.
Грім у жовтні – зима безсніжна.
Якщо у жовтні листя з берези і дуба опадає не чисто – чекай суворої зими.
Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя – сніг ляже пізно.
Пізньоцвіт осінній з’явиться у жовтні – на ранню зиму, у листопаді – на пізню.
Якщо високими поросли бур’яни, то зима буде сніжною з частими завірюхами.
Якщо польові мурашки витягли високі купини, то осінь і весна будуть дощовими.
Пізні гриби – пізній сніг.
Хто це їх у жовтий колір так барвисто покрасив?
А маляр цей – місяць Жовтень – у відерцях чарівних
Жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них.
Листопад
З дерев і кущів закінчується опадання листя. На осокорах, бузку та деяких інших рослинах листя довгий час тримається зеленим; іноді таким зеленим його вкриває сніг. У різновидності дуба звичайного – дуба пізньоцвітного – листя восени не опадає, а залишається на деревах і взимку. Більшість наших хвойних (за винятком модрини) є вічнозеленими рослинами або, краще сказати, зимово зеленими (вічнозеленість – поняття умовне). Їх листя (хвоя) лишається на деревах всю зиму. Не скидають на зиму листків і деякі дрібненькі кущики (брусниця, журавлина, грушанка та інші). Лишаються на зиму зеленими й прикореневі листки деяких трав’янистих рослин.
Плоди таких дерев і кущів, як горобина, калина тощо, довгий час лишаються на дереві і служать поживою для птахів. Під дією приморозків вони стають їстівними і для людини.
Листопад – місяць сівби лісових культур.
Майже зовсім зникають комахи, повністю зникають земноводні і плазуни навіть у південних областях України.
У птахів закінчується переліт. Проте у великій кількості летять ще північні качки – гоголі, крохалі, черні. На річках можна зустріти поодинокі породи гагар і великих мартинів. В кінці місяця з’являються перші зимуючі північні птахи – омелюхи, снігурі.
Закінчується шлюбний період в оленів. В останні дні місяця старі самці козулі скидають роги. Вовки згуртовуються у зграї, ведуть бродяче життя. Закінчується линяння у зайців, більшість яких одягається у зимове хутро.
Природа, скинувши золотисте осіннє вбрання, приготувалась зустрічати зиму.
БДЖІЛЬНИЦТВО. Перша половина зимівлі. Ще з другої половини вересня, коли настає тривале похолодання, бджоли збираються на рамках у зимовий клуб. Лише в теплі дні вони виходять з вуликів на обліт.
Після складання гнізд, їх скорочення, забезпечення медом та утеплення роботи по догляду за сім’ями бджіл у вуликах при нормальній їх зимівлі припиняються до весни.
Готують приміщення для зимівлі бджіл. Якщо ж вони зимують надворі, то вибирають точок, захищають його від вітру та готують місця для вуликів. Переглядають та змазують інвентар. Ремонтують дашки та вулики. Заготовляють матеріал для ремонту вуликів у зимовий період і для виготовлення нових вуликів, рамок та іншого інвентаря.
З настанням сталої холодної погоди вулики заносять до зимівника. Перед цим його охолоджують, відчиняючи на ніч двері.
Після занесення вуликів у зимівники та заспокоєння бджіл відкривають верхні, а в середніх за силою і сильних сім’ях – частково й нижні льотки.
У перші дні після поставлення в них бджіл відрегульовують ширину льотків і щільність верхнього утеплення так, щоб бджоли всіх сімей сиділи якнайтихіше.
У південних, західних і північно-західних областях України бджоли можуть задовільно зимувати на дворі. В інших же районах бджіл краще ставити зимувати в зимівниках. Однак заносити в них вулики з бджолами треба пізньої осені, орієнтовно – в кінці листопада, коли настануть значні й тривалі похолодання із середньодобовою температурою повітря 5-10 градусів морозу. Якщо ж весь листопад виявиться теплим, як це іноді буває, то вулики з бджолами ставлять до зимівника в грудні.
ЦІКАВА РОСЛИНА. Чебрець. На відкритих місцях, по галявинах, у сухих соснових борах зустрічається багаторічний повзучий напівчагарник, який утворює дрібні острівці дернини. Коли ця рослина цвіте, то створює сильний специфічний запах.
У кулінарії чебрець використовують при солінні, мочінні, як приправу до овочевих, м’ясних, рибних та інших страв, а також для ароматизації ковбас, сирів, желе, чаю та багатьох інших виробів.
Ефірна олія, добута з цієї рослини, застосовується в парфумерії та миловарній промисловості.
Широко відомі й цілющі властивості чебрецю. Він містить ефірні масла, до складу яких входить тимол, що має бактерицидну дію.
У період цвітіння бджоли добувають з квіток чебрецю солодкий духмяний нектар, завдяки чому бджолина сім’я швидко розвивається і дає продуктивний взяток.
Прикмети погоди у листопаді
Зірки на небі яскраві – на гарну погоду, тьмяні – на дощ або сніг.
Якщо домашня птиця ховає голову під крило – буде холодно.
Коли хмари йдуть низько – буде дощ і холодно.
Туман спадає – на відлигу.
Рясно жолудів на дубі – на сувору зиму.
Пізній листопад – до суворої і затяжної зими.
Яка погода в листопаді, така і в квітні.
Бурхливий листопад – на сувору зиму.
Після листопадових заморозків – грудневий мороз.
Грім у листопаді – на малосніжну зиму, але рік буде урожайний.
Рано опало листя на липах – зима буде люта.
Ранній сніг на ранню весну.
Вже з дерев злетіло листя, наступає Листопад.
Сонце ллє над білим світом ясні промені підряд.
Тільки це не літнє сонце, в ньому вже тепла нема.
І настирливо в віконце стукотить до нас зима.
Грудень
Життя рослин завмирає. Проте в деякі роки майже до 15 грудня цвіли стокротки багаторічні (маргаритки).
Початок зими – найкращий час для збору насіння з деяких дерев і кущів, наприклад бирючини звичайної, однієї з кущових порід для полезахисних лісових смуг. Хоч плоди її достигають ще восени, але залишаються на кущі й на зиму.
Водойми вкриваються льодом. Більшість риби скупчується на ямах і втрачає активність. Лише у лина в цей час відбувається нерест.
Закінчується відліт на південь перелітних птахів. На полях та луках з’являються зграйки зимуючих чечіток, рогатих жайворонків, пуночок, що прилетіли з півночі. З’являються великі сірі сорокопуди, мишоїди-зимняки. В лісах та садках можна бачити на омелі великі зграї омелюхів. На горобині живляться ягодами червоногруді снігурі. В лісі настає зимова тиша, птахів майже не чути. Наявність звірів можна визначити по слідах на снігу та зрідка побачити обережних козуль, оленів, кабанів, що мандрують лісами, шукаючи їжу. Під снігом у норках та в скиртах соломи і стогах сіна ведуть приховане життя миші і полівки.
В природі настає зимовий спокій.
Грудень – відповідальний час на вирощуванні озимини. Важливо, щоб перші міцні морози почалися не раніше, як сніг теплим килимом вкриє поля й захистить рослини від вимерзання. Тому дбайливі хлібороби в цей час стараються зразково провести роботи з снігозатримання – розставити якнайбільше щитів.
Досить роботи і в садах. Тут обв’язують штамби дерев для захисту від морозу і зайців, вкривають корені ягідників та винограду.
БДЖІЛЬНИЦТВО. В зимівнику температура повинна бути в межах 0-4 градусів тепла, а відносна вологість – 75-80 відсотків. Розставляють пастки для мишей. Якщо бджоли сидять спокійно, то зимівник відвідують один раз в два тижні.
За нормальних умов зимівлі витрата корму бджолиними сім’ями в грудні мінімальна – 0,5-1,2 кг за місяць.
При зимівлі бджіл у приміщеннях підтримують температуру в межах 0-2 градуси тепла. В усіх випадках намагаються підтримувати в приміщеннях чи зимівниках саме ту температуру, при якій бджоли найтихіше сидять.
Відвідують зимівник щодекади 3-4 рази на місяць. У сім’ях, в яких при вислуховуванні чути збільшений шум чи підвищений за тоном, з’ясовують причину цього і усувають її.
Регулюючи розмір відкритої частини льотків та щільність верхнього утеплення, добирають такі умови, за яких бджоли перестають посилено шуміти, затихають.
При зимівлі надворі сім’ї бджіл також періодично вислу¬ховують 3-5 разів на місяць, що пов’язано зі зміною погоди. При потребі зменшують чи збільшують розмір відкритої частини льотків. З настанням сильних морозів додатково обкладають вулики снігом.
Клуб бджіл дуже повільно переміщується за кормом: спочатку вверх, а потім (на низькошироких рамках) вздовж їх, від льотка до задньої стінки. Переходити ж клубу в бік гнізда дуже важко, і якщо це трапляється, то негативно позначається на зимівлі бджіл. З цих причин і доводиться при складанні гнізд залишати в них лише рамки, які мають достатньо (2 кг) запечатаного меду.
Бджолам, як і всім іншим організмам, крім корму, необхідні ще й вода та повітря. Потребу у воді взимку бджоли в основному задовольняють, споживаючи мед, що в умовах клубу в гнізді трохи зріджується, бо вбирає в себе частину водяної пари з повітря, яке видихають бджоли.
При зимівлі надворі в гніздах залишають тільки ті рамки, які повністю обсідають бджоли, а при зимівлі в зимівниках – на одну рамку більше. Пергові рамки, доповнені медом і запечатані, ставлять у гнізді другими або третіми від краю.
Пасічний точок має бути захищеним від вітрів, затишним.
Бджоли неперевершені аналітики, вони дуже добре відрізняють натуральний віск від воскоподібних продуктів – церезину, парафіну, озокериту. Спроби замінити бджолиний віск іншими продуктами закінчилися невдачею.
Прикмети погоди у грудні
Який перший день грудня, така й уся зима буде.
Грудень холодний, сніжний та з вітрами – на врожай.
Яскраві зірки взимку – на мороз.
Миготять зірки в небі – на сніг.
Грім узимку – на сильні вітри і сніг.
Поверх криги виступає вода – незабаром буде дощ або потепління.
Багато інею на деревах – буде багато меду.
Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже.
Якщо грудень сухий, то буде довга, суха весна і сухе літо.
Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозним.
Снігурі прилетіли в грудні – зима буде суворою.
Хмари йдуть проти вітру – на сніг.
Перед потеплінням навіть при морозі шибки потіють.
Туман узимку опускається до землі – на відлигу.
Яка зима, таке й літо.
Замерзлим груддям скрізь і всюди вкрилось поле і шляхи.
– Це вже Грудень! – кажуть люди і вдягають кожухи.
Річка спить у кризі синій, нам мороз не є страшний
Грудень місяць рік кінчає, – наступає рік новий.
Комментариев нет:
Отправить комментарий